Все для студента та школяра

Пабло Пикассо у своїй картині «Дівчинка на кулі» у черговий раз доводить, що він є щирим майстром форми. На полотні можна бачити легку й гнучку дівчинку — акробатку, що з обережністю балансує на кулі, а поруч із нею на масивному й стійкому кубі воссел щирий богатир — великий атлет. Ці двоє — трупа акробатів, які бродять по світлу. Мистецтвознавці вважають, що «Дівчинка на кулі» просочена драматизмом, що і є основою самого зображенню. Відтворити задум авторові допомогли протилежності образів на картині й контрастів у колірній гамі. Пейзаж вражає, як не дивно, своєю смутністю, — випалена сонцем рівнина, по якій тягнеться дорога, приводить погляд здалеку до двох головних персонажів. Саме таке нудне тло підкреслює радість і веселощі ремесла циркових артистів. На картині протилежне буквально всі

Настрою дівчинки й атлета, їхнього заняття в сучасний момент — дівчинка гойдається на кулі, атлет, у свою чергу, створює образ моноліту — застиглий і спокійний, нерухливий і постійний. Циркачка мала й тендітна, чоловік важкий і великий. Звичайно, не можна не звернути увагу на кулю й куб, на яких розмістилися персонажі. Тут же можна вловити контраст нерухомості й активного руху. Яскраві ноти в загальній композиції — це червона квітка, закрепеленый на волоссях дівчинки й далека пляма маленької дитини, що разом з мамою виявився випадковим перехожим свідком всіх подій на картині. Незважаючи на те, що створюється враження «випадковості» цих героїв, — дійсність зовсім інша

Якщо забрати пасущуюся кінь і мати зі своїм чадом, можна одержати безжиттєву пустельну картину. У пейзаж ці деталі вносять важливе тепло й емоційність. Задній план є символом мирности, жвавості, рівномірного руху. Одним з головних елементів добутку можна називати чіткість ліній. Саме вони являють собою напружену силу, що вплела в замкнутий контур. Картина «Дівчинка на кулі» є містком, по якому Пабло Пикассо перейшов від свого знаменитого «блакитного періоду» до рожевого. Художник часто прибігав до зображення слабкого об’єкта, що перебуває під «крилом» у сильного. Пикассо вважав, що саме захист є порятунком і надією людства, єдиною можливістю існувати в тлінному світі, повному далекі й ворожості