Главная » Статьи » Мова » Українська мова

Дієприкметник
Дієприкметник

Дієприкметник - це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на запитання який? яка? яке?які? Наприклад: зроблений, працюючий.
Доконаний і недоконаний вид дієприкметників
Дієприкметники доконаного виду утворюються від дієслів доконаного виду: розквітлий (край) від розквітнути: що зробити?
Дієприкметники недоконаного виду творяться від дієслів недоконаного виду: палаючий (вогонь) від палати: що робити?

Час дієприкметника
Дієприкметники бувають теперішнього і минулого часу. Форм майбутнього часу дієприкметники не мають: засинаючий (тепер. ч.), заснулий (мин. ч.).

Дієприкметники активного і пасивного стану
Дієприкметники бувають активного і пасивного стану.
Дієприкметники активного стану вказують ознаку тієї істоти чи неістоти, яка сама виконує дію: вже завмираюче поле, ще не почорніле поле.
Активні дієприкметники творяться від основи теперішнього часу дієслів І і ІІ дієвідміни за допомогою суфіксів
у теперішньому часі – -уч-, -юч-; -ач-, -яч-;
у минулому часі – -л-.
!!!Примітка. Слова типу гримучий, скрипучий, летючий до дієприкметників не належать. Може здатися, що, скажімо, слово гримучий – це дієприкметник. Але дієслово гриміти належить до ІІ дієвідміни (гримлять). Отже, дієприкметник від нього матиме форму гримлячий (із суфіксом -яч-), а не гримучий. Слово гримучий – прикметник.

Прикметник від дієприкметника відрізняється тим, що він:
а) вказує на сталу, не зумовлену конкретною дією ознаку: ведуче колесо, дикоростучі тюльпани, стояча вода;
б) по-іншому утворений, зокрема має невластиві для дієприкметників суфікси: летючий (дієприкметник - летячий), кипучий (дієприкметник - киплячий), плакучий (дієприкметник - плачучий), загребущий, тямущий, пропащий;
в) хоч має суфікс -л(ий), але не має префікса, який вказує на доконаний вид: кислий (дієприкметник - скислий), стиглий (дієприкметник - достиглий), гнилий (дієприкметник - зігнилий), талий (дієприкметник - розталий);
г) має наголошений суфікс -éнн- або -áнн-: нескінчéнний, незбагнéнний, невблагáнний;
ґ) може мати інший наголос: печéна картопля, варéний рак.

Дієприкметники пасивного стану вказують на ознаку тієї істоти чи неістоти, яка зазнає на собі дію з боку іншої істоти чи неістоти: списаний учнем зошит, розбита на ділянки площа. Творяться від основи інфінітива перехідний дієслів за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-.
На відміну від російської мови, в українській мові дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко. Порівняйте: 
батько, який любить – любящий отец (рос.);
поїзд, що наближається – приближающийся поїзд (рос.).
В українській мові на відміну від російської всі дієприкметники на -ний пишуться завжди з одним Н: рубаний, показаний, віяний, пропонований, відстоюваний.

Категория: Українська мова | Добавил: 329 (16.01.2014)
Просмотров: 1293 | Теги: дієприкметник | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: