До видатних творів елліністичної пластики належить великий фриз вівтаря Зевса з Пергама у Державному музеї Берліна, що приваблює кожного року тисячі захоплених. «У Пергамі є великий мармуровий вівтар висотою 40 футів з величезними скульптурами, з битвою гігантів», — повідомляв римський письменник Ампелій при описанні чудес світу, але ця монументальна скульптура була сторіччями забута, після того як візантійські мешканці міста знесли у X сторіччі цей вівтар, щоб з його плит звести стіни проти мусульман.
Лише у XIX сторіччі Карл Гуманн випадково наштовхнувся на окремі рельєфні плити, що, захищені від негоди, добре збереглися протягом віків, та зберіг у 1878 — 86 головну частину фризу для Берлінського музею. Однак пройшли роки, доки дослідження багатьох вчених навели порядок серед багатьох тисяч уламків, і після того, як Отто Пухштейн встановив послідовність верхніх блоків карниза завдяки античним знакам, шедевр з’явився у всій красі.
Відрізняючись плінтусом та карнизом, тягнеться фриз висотою 2,30 м над масивним цоколем коло скульптури. Тут зображена «Гигантомахія», боротьба олімпійських богів проти гігантів, що загрожували Олімпу, дітей богині Землі Геї. Приводом для цього зображення була остаточна перемога атталіди з Пергаму у II сторіччі до нашої ери над галами, які погрожували малій Азії. Цю перемогу прославляли у міфологічній формі. На фризі представлено дике сум’яття бою. З розкішним розумінням представлені передусім переможені та вмираючі гіганти, яким віддана вся любов скульпторів.
|